Basic HTML Version
А ВАШИНГТОН ТАКИ ДІЖДЕТЬСЯ
ШЕВЧЕНКА
Написав А. Д.
і ґ Т ^ ,
В середу 7-го вересня 1960-го року
Президент З'сдинених Держав Амери
ки підписав схвалену однодушно о-
бидвома Палатами Конгресу резолю
цію, яка уповноважує „побудову ста
туї Тараса Шевченка на публічній
площі в Дистрикті Коломбія", завер
шивши цим важливий етап амери
кансько-українських зусиль і заходів
у цій справі і відкривши законну мо
жливість увіковічнити пам'ять Шев
ченка в столиці вільної землі Вашинг
тона, у „справедливому законі" якого
Шевченко добачав щастя й для сво
го народу. Схвалення Конгресом і
підписання Президентом резолюції з
дозволом на побудову пам'ятника
Шевченкові у Вашингтоні має для
українців історичну вартість в бага
тьох відношеннях, і тому, для історії,
треба записати ті заходи, що в цій
справі були зроблені.
Як Шевченко мріяв про „правед
ний закон Вашингтона" для України,
так і українці в Америці уже в заран
ні свого поселення на Вашинґтоновій
землі мріяли про здвигнення Шевчен
кові пам'ятника в столиці тієї землі.
Уже бо в січні 1898-го року, як це
записано в „Свободі", створено в 0-
лифанті, в Пенсилванії, перше на
американській землі Товариство ім.
Шевченка, що поставило собі за мету
побудуву пам'ятника „найбільшому
синові України-Руси, Тарасові Шев
ченкові."
Ми не знаємо, що сталося з цим
товариством і що воно зробило для
здійснення своєї цілі. Але думка про
побудову пам'ятника Шевченкові ви
никала ще багато разів і при різних
нагодах опісля. Вона виринула знову
у зв'язку із 100-річчям смерти Шев
ченка, що сповнюється в 1961-му ро
ці. Як вона виринула і як вона роз
вивалась та оформлювалась ?
Початком цієї нової, законно вже
завершеної акції для побудови пам'ят
ника Шевченкові у Вашингтоні була
стаття Івана Дубровського п. з.: „За
пам'ятник Т. Г. Шевченкові у Ва
шингтоні", надрукована в „Свободі"
з 23-го червня 1956-го року. У цій
статті м. і. написано: „Менше, як за
п'ять років українці в усьому світі
відзначатимуть 100-річчя смерти ве
ликого пробудителя Української На
ції; і саме поставлення йому пам'ят
ника в ту річницю в світовій столиці
було б не лише щирим пошануванням
105