Page 199 - ukr

Basic HTML Version

Платон
Стасюк.
ДВАДЦЯТЬ ПЯТЬ РОКІВ У БИЗНЕС!
К Я ПЕ Р ЕЙШОВ думк ами те все, що мені д о в е л о сь п е р ежи ти
в п р о д о вж 25 рок і в, як я є в американс ьк ім бизнес і, то т оді
д оп е р в а, маючи отсей власний до с в ід п е р ед очима, я з р о ­
зумів і вповні в ідчув, що це з на чить с вя ткув а ти нам усім.
ц і лому н ашому г ромадянс т ву, ось таку п о д і ю, я к ою є З о л о т ий Ю ви лей
нашої н а й с т а ршої на роднь ої ус т анови — Укр а ї нс ь ко го На р о д н о го
Ооюз у .
Цеж є 50 рок ів т а ких в ажких пе р ежив ань, що нераз д о б и в ають
сильних і в еликих та не д ають їм д і й ти до намі ченої мети. Це є 50
рок і в б о р о т ь би з н ашою вла сною бе з р адн і с тю, з н ашими власними
сумні вами, з н ашим власним н е до в і р ям у свої власні сили! І це т еж
50 рок ів з а в з я т тя і по с в я ти в праці д ля ідеї.
Шо це все о з нача є, а д о б ре в і дчуваю, б о знаю, які т р у днощі я
сам мусів пе р ема г а ти в п р о д о вж 25 рок ів моєї би з не сової пр а к тики.
І чи т і льки я? Ні ! Пе р ежи в а ли т аке чи под і бне многі інші укра їнські
бизне смени. Але т ак є, що хоч нас є много, ми мало д а є мо про себе
зна ти, а прец і нь наше жи т т я, наші невдачі чи успі хи, є т еж ч а с т иною
з б і рно го укр а ї нс ь ко го жи т тя в Америц і.
Ось таке з а с т а вило т епер мене напис а ти д е що про свої пе р ежи­
вання. Хай з а л иши т ь ся хоч один о б р аз тих н аших людей, що в ийшли
з с т а ро го кр аю, а бр а лися тут д о бизнесу. Б ож в тому, що мені д о ­
в о дил о сь п е р ежив а т и, є ц і лком певно д ещо т а к о г о, що п е р е х о дили
й інші укра ї нц і, що були чи є в бизнес і.
Зачну р о з к а з у в а ти з с амо го поча тку, с ебто від тих мо л о дих літ,
коли я п о к и д ав р і дну хату і пус тився в ши р о к ий світ.
В и р і с
у м о с к о в с ь к і й
а т м о с ф е р і
По х о джу з Помо р я н, мі стечка в Галичині, яке за моїх мо л о д их
літ н а л ежа ло до Австрі ї. Це частина Зах і дної Укра ї ни. Помо р я ни на­
л ежа ли до з б о р і в с ь к о го пов і ту, а цей був тоді д уже з а к а ц а пще н ий
і прос в і тно з а п уще ний. До св і домих укра ї нц ів можна було з а р а ху в а ти
в н ашому мі стечку кр ім студент ів т і льки к і лькох г ромадян. Не б а г а то