Basic HTML Version
— 95 —
її батьками перед духовним службовцем умову, заплатить
стемплеві кошти й провізоричне подружа призначене за
конно. Текст тієї умови дуже оригінальні добрі примети жін
ки та права чоловіка. Визначений теж речинець тревання
подружа й сума грошей, що їх має чоловік платити місяч
но своїй жінці (дуже великий, коли жениться з дівчиною).
Багаті купці та земельні власники легко найдуть собі гарну
жінку на переходовий час, бо перський нарід жиє в біді.
Та найбільше лихо для перської жінки є в „нашезі", за
кон, який дозволяє чоловікови прогнати жінку за неслух
няність без якихнебудь формальностей, не звертаючи грошей.
СЛОН БОЇТЬСЯ МИШІ.
Звичайно люде держать котів для своєї приємности
(принайменше по містах старі панни), а на злість інших ко
мірників. Та тяжке життя мають т. зв. урядові коти, які му
сять заробляти собі на життя. Найбільше таких котів ма
ють уряди в сусідстві доків, де жиють безжурно, поки не
очистять місця від щурів і мишей. Виживити стільки котів,
на це треба багато харчів, а всеж що тижня котам виплачу
ють правильно їх заслуженину,, щоби коти не терпіли го
лоду. Один із тих урядових котів викликав загальне заці
кавлення Лондонців. Кітку цю урядово приділили до звірин-
ця. Там кітка заприязнилася з левинятком та стала його опі
кункою, бо левенятко втратило маму. Заприязнилися так,
що левенятко не хотіло їсти, доки йому не покусала страви
ця кітка. Та раз кітка заблукалася десь в огороді звіринця
і вже не вернулася. Управа звіринця видала оповістку, що
хто знайшов би кітку, щоби зараз приніс її, бо левенятко
не може жити без неї. На щастя кітку знайшли та віддали
управі звіринця, щоби далі' повняла свою службу. В звіринці
є чимало котів, які мусять дбати про те, щоби всі будинки
були вільні від мишей та щурів. Бо напр.. слон у неволі
дуже боїться миші, тому коти приділені до нього, мусять
бути добрими робітницями.