Basic HTML Version
— 85 —
Т І, ІДО ПРОПАЛИ
.—
о
а останній рік у місті Ню йорку пропадало кождо-
го дня 82 особи. Це значить, пропадали зі своґо
мешкання або зі свого звичайного заняття. Це зна
чить, що кождого дня пересічно 82 людей з одної
або іншої причини вважали за конечне або порадне обтрясти
зі себе все минуле й починати життя наново.
Та на кожду сотку людей, котрі так пропали, 98 про
центів найшло Бюро для Пропавших Осіб („Мисинґ Псрсонс
Бюро") у департаменті поліції. З них частина вертається з
власної волі. Інші переживають той досвід, що одного дня
детектив кладе їм руку на плече її каже, що їх нове життя
скінчилося.
Тесаме Бюро показує, що ЗО процентів з тих пропавших
осіб це молодь.
З них знову дівчата становлять тільки невеликий про
цент. Подавляючу більшість становлять хлопці. Голова Бю-
ра каже, що Бюрови дійсно вдалося знаходити просто всі
дівчата. Молоді дівчата дуже рідко покидають дім, „про
падають", щоби починати нове життя. Всі їх донесення про
те, що буцімто їх пірвано, неправдиві: докладні розсліди
Бюра показують це понад усякий сумнів. Справжніх случаїв
„білого рабства" майже нема. Дівчата втікають з дому, що
би провадити легке, „веселе" життя, і до цього їх ніхто
не примушує.
Як тільки Бюро дістане вістку про те, що пропала десь
молода людина, воно посилає до дому пропавшого чи
пропавшої представника, котрий має передовсім завдання
зібрати всі доні про цю людину, а головно зібрати лісту
знакомих пропавшого. Знаючи ці адреси, розслідник дові
дається дуже багато, багато більше, як знають родичі, бо
кождий знакомий чи знакома скаже вже поліції річи, які
родичам про свою дитину навіть не сниться. Передовсім
щодо самої утечі: кождий утікач має когось, кому він зві
риться. Дізнавшися про такі речі, поліція починає погоню,
яка звичайно довго не треває
З поворотом дитини до дому справа ще не кінчиться.
Звичайно вона тут щойно починається. Часто, привівши ди
тину домів, предстани
уються, що за втечу