Basic HTML Version
— 72 —
БІБЛІОТЕКИ ВСТАРОВИНУ .
о
Хто ще не чув бодай що-то про славну бібліотеку в місті
Олександрії (столиця Єгипту)? Оснував цю бібліотеку ко
роль Птолемей Сотер (коло 284 року перед Христом.), а
поширив його син Птолемей Філядельт. Вони видали великі
гроші, щоби тут зібрати всю грецьку літературу. Що не
прийшло до бібліотеки в дарі, або купном, прийшло до
бібліотеки силою або хитрощами чи злодійством. І так
зібралося багато соток тисяч „книг", поправді звоїв папі-
руса, зложених у двох відділах бібліотеки: більша частина,
яка пропала за Цезарових воєн в Єгипті в 47 році перед
Христом, була в королівській палаті, менша, знищена в 3.
або 4. столітті після Христа, була в науковому відділі столиці.
Подібну бібліотеку вже багато давніше оснував і ула-
див асирійський король Асурбаніпал (668—616 року перед
Хритом) у Нініні, що теж хотів зібрати всю вавилонсько-
асирійську літературу від найдавніших часів — листи, звіти,
письма, святі книги, історичні записки, наукові твори, щоби
так прислужитися державі, вірі й науці. Асурбаніпалева
бібліотека це були таблички з випалюваної глини, вириті кли
новим письмом.
Китайці в давніх часах писали на деревляних таблич
ках, які складали в книжки. Славний китайський фільо-
зоф Ляоце в половині першого тисячліття перед Христом,
як цісарський архівар зберігав таку бібліотеку. Та по тій
бібліотеці не остало ні сліду, бо спалив її в 213 році перед
Христом цісар-узурпатор Цін Шігуантін, щоби потомки ні
чого не довідалися про неприхильну критику його шкідли
вої діяльносте. Пізніше Китайці в більшосте писали на
шовку, доки не придумали паперу, якого вживаємо й сьо
годні.
Греки теж мали бібліотеки. Слово „бібліотека" грецьке.
Вже за часів Перікля (493—429 року перед Христом) була
в Греції торговля книжками (себто звоями папіруса) та
бібліотеки повстали щойно за часів великих учених Плятона
(427—347 року перед Христом) й Арістотеля (384—322 ро
ку перед Христом), отже за часів македонського короля
Олександра Великого, коли вже Греція була втратила не
залежність.