Basic HTML Version
ПЕРЛА УКРАЇНСЬКО Ї ІМІГРАЦІ
Ї ВАМЕРИЦІ
(Промова
д-ра Л. Мишуги,
виголошена на ювилсйнім святі
У. Н. Союза в Ню йорку, дня 22 лютого 1934
p.).
О
АЖУТЬ,
що життя це одна велика траґедія, повна
розвіяних мрій і надій. Кажуть, що це одна велика
драма, повна невдач в родиннім, бизнесовім і гро
мадськім життю.
Коли так є, то здається, що життя наше було би для ду
маючої й чутливої людини прямо трагічно невиносимим,
якби ми не знаходили задоволення деінде, в успіхах і три-
юмфах когось другого, що є духовою частиною нас самих,
що є нам близький і дорогий, що є нам рідний.
Отим другим, що може дати нам таке задоволення, є
громада, є якесь корпоративне тіло, товариство, організація.
Такою організацією є й У. Н. Союз. Створений він людь
ми, судьбою побитими, вигнаними з рідної землі, людьми
бідними і обездоленими, яких життя було назагал одною ве
ликою мукою, одним великим тягарем, одною великою тра
гедією.
Глядячи з того боку і на 40-літне життя У. Н. Союза,
мусимо ствердити, що це життя це теж одна велика драма,
яка зачалася тому 40 років і яка невідомо коли і як скін
читься. В тій драмі всі ми Союзовці виступаємо як актори.
І як в кождій драмі так і тут один з нас добивається сла
ви і майна, а другий гине в забуттю і нужді, хтось заблестить
і стане виднішою особою, а другий пропадає у сірій масі.
Та без огляду на те, яку хто з нас Союзовців відграє ролю,
всі ми є акторами на Союзовій сцені. Коли У. Н. Союз тво
рить, то це всі ми творимо. Коли він блистить то всі ми
2