—128
—
ДИВНІ ВЕСІЛЬН ЗВИЧАЇ У ВІРМЕНІЇ
.
о
Вірменський часопис Хоргдаін Гаястан (що виходить
у місті Еривані) приносить описи дивніх весільних звичаїв
магомеданців, що жиють у Вірменії. В однім магомеданськім
селі Занґібарі заручився туркестанський парубок із гарною
молодою дівчиною. Згідно з місцевим звичаєм заручені
мають право підчас байраму (магомеданське свято:) 1) ма
лий байрам після одномісячного посту рамадану, святку
ють три дні, 2) жертвенний (курбан-байрам) 70 днів після
першого спати разом — та лише під умовою, що любов
їх має бути лише плятонічна.
Вірменський парубок спав із нареченою в байрам, одна
че забув про умовину.
Яких три місяці опісля відбувся шлюб. У мечеті звін
чав їх імам (магомеданський священик). Після величавих
весільних забав молода й молодий пішли до подружного
гарему. Згідно з традицією того вірменського села стоїть
за подружою заслоною подружного ліжка старша вдова,
що відграє ролю свідка, а перед дверима стоїть парубок зі
зброєю в руці. Обовязком вдови є взяти доказ невинности
молодої та повідомити про це парубка, що стоїть за две
рима. Цей, як дістане доказ невинности, вистрілить, щоби
все село знало про 'те. Колиж вдова переконається, що
молода вже давніше втратила невинність, вибігає перелякана,
повідомляє про це парубка. Парубок, що є свояком моло
дого, вбігає сердитий до гарему, куди входять також родичі
та брати молодого та давай бити молоду й обтинають їй
волосся та посилають її до батьків.
Молодий, що не поводився ,,по-плятонічному" в байрам-
ську ніч, не став в обороні невинної своєї жінки, тому її
вибили.
Та не минуло багато часу, а вірменський молодий жа
лував, що не боронив своєї жінки. Прийшов до ЇЇ батьків
і просить, щоби жінка вернулася до нього. Жінка сказала
йому: „Коли ти тоді не мав відваги оборонити мене перед
твоїми батьками та братами і не признався до твоєї вини, я
не вернуся до такого збабілого чоловіка".