Basic HTML Version
- 48 —
РОБІТНИЧ І ОРГАНІЗАЦІ
Ї В
Що се таке робітнича організація,
j
На загал кажучи, робітничою ор- <:
ганізацією можна назвати кожду op- |
ганізацію, якої членами є робітники. !;
Звичайно вживається сьої назви в |
спеціяльнім значінню, на
означення
|
такої організації, що має на ціли |
лучити робітників і старатися за
поправу долі людий, що живуть з |
наємної праиі власних рук або ума.
{
Форми робітничої організації.
\
Історія робітничих
організації! •
:.пає, можна сказати, три фор.ми ро- ;•
Гітничих організацій.
}
Найстаршою формою були так
]
м>ані
робітничі юнії, labor unions.
Ро-
{
бітники в часи розцвіту сих органі- і
зацій ще не були так свідомі своїх
спеціяльних інтересів. До організації ;
приймали кромі робітників також ;
підприємців і професійних людий, як ]
лікарів і професорів, які тільки го- j
лилися співпрацювати з робітника
ми для попрати долі робітників. Сі
і
організації думали, що вони можуть |
старатися за поправу всіх кляс |
громадянства. Щоби осягнути сю |
ціль, вони послугувалися вихованнєм,'(
робітничим законодавством, впливай-|
нєм на публичну опінію та політич- >
ною діяльностю.
і
Після сих організацій наступили |
другі, які закинули думку, що можна
\
добиватися піднесення добробуту всіх |
верстов суспільности. Стали повстава- >
ти організації, які обмежувалися до
чого, що дбали тільки за добро сво- |
їх членів, а членами ставали тільки |
зарібні робітники ріжних галузий j
промислу. Поодинокі заняття вираз- }
ЗЛУЧЕНИХ ДЕРЖАВАХ .
по відділилися від себе в сих орга
нізаціях. Хоча вони мали великий
політичний уплив, коли члени заяви
лися за сею або онтою політичною
партією чи кандидатом, мимо сьо
го сі організації закинули в засаді
думку впливати через організацію на
політику. Вони думають впливати на
поправу добробуту робітників доро
гою пеполітичною, а саме в сей спо
сіб, що робітники даної галузи про
вислу разом роблять з підприєд".-
п.ими контракт, а в разі потреби ра-
:;ом перестають працювати, щоби
вимагати кращі умови від підприєм
ця. Сього рода робітничі організації
позивають
трейд юкіонами, trade
unions.
З тих двох родів розвинувся нако-
нець ще один рід робітничих органі
зацій. Є се так звані
промислові юнії,
industrial unions.
Називаються вони так
тому, бо в таких організаціях робіт
ники не розпадаються на галузи в
кождім промислі, а організують
в
од
ну організацію весь промисел. Ціли
її політика такої організації подіб
ні до цілий й політики трейд юніонів.
Але в дечому вони подібні до робіт
ничих юніонів. Вони кажуть, що зав
дяки такій формі організації робітни
ки всего промислу можуть собі по
магати, тоді як в трейдюніонах робіт
ники одної галузи того самого про
мислу сваруться часто з робітниками
другої галузи того самого промислу.
Та се не стільки сила, скільки не
достача сьої організації. Зібрати всіх
{.•••бітників усіх галузий якого небудь
промислу незвичайно трудно. Робіт
ники ріжних галузий відносяться до