Basic HTML Version
— 169 —
ЯК ЛЮДИ ВГАД
~s?r
Були колись часи в українській і-
і
міграції в Америці, що наші імігран-
ти не купували календарів, у котрих
не було поданих ворожб погоди на
кожду зміну місяця. Так робили на- |
віть ті, що працювали по шапах або |
по майнах, у яких, відомо, погода ма
ловажна справа.
З того часу минуло богато часу й |
г. душі імірантів змінилося богато, бо
коли на послідній конвенції Україн
ського Народного Союза один деле
гат підчас дискусії над органом ор- }
ганізації підняв думку, чи не пода- і
ватиби в газеті предсказування пого- |
ди, як се подається в американських і
ґазетах, його пропозицію всі майже
делегати стрінули сміхом і кпинами. !
Маємо осьтут два скрайні погляди :
на погоду. В першому случаю імігран- ]
ТІЇ, хочби навіть майнери, думають і
про погоду старокраєвим, себто се-!
лянським способом. Хоча вони пра- ;
цюють у шапі чи майні, та їм ще далі |
здається, що їх доля зависить від по- 1
годи. В другому случаю, імігранти вже ;
вповні свідомі своєї независимости від
погоди. Пригадка на сю зависимість,
зроблена навіть у щирій вірі, викли
кує на їх лицях тільки усмішку.
А прецінь, як видно зі заяви деле
гата серед наших людий є певно бо
гато людий, які займають посереднє
становище. З одного боку, вони вже
затратили давне почуття зависимости
своєї долі від погоди, але з другого
боку, вони все ще цікавляться, як уся- |
кий живучий у місті чоловік цікавить- І
ся, погодою: чи буде нині дощ чи ;
чарно? Чи холодно, чи тепло? Чи бра-
\
ти йому плащ чи йти в самій блюзці? і
Чи брати зі собою кальоші, парасо- ;
лю? Хоча від погоди не зависить пра-
\
ця або добробут, але від відповідно-
)
УЮТЬ ПОГОДУ.
го зодягнення залежить здоровля. З
отсего погляду американські газети
поміщують звідомлення про погоду.
З отсего погляду сі рапорти читають
наші люди. І з нього певно виходив
наш делєгат-майнер, піддаючи думку,
щоби орган У. Н. Союза подавав і
собі такі „ведер ріпортс".
Супроти сього, що погода таки
має вплив на людину в Америці, хоч
би вона працювала в фабриці або
майні, і має вплив на здоровля, а здо
ровля членів має посередно вплив на
маєток і силу нашої організації, не від
річи буде сказати дещо про погоду.
Як уже сказано, селянин далеко
більше зависимий від погоди, як пра
цюючий у фабриці або копальні ро
бітник. Тому й селянин богато більше
думає про погоду, як фабричний ро
бітник. Селяни зовсім певно були пер
шими, які старалися вгадувати пого
ду наперед. Селяни се були ті безімен
ні автори ріжних предсказувань, во
рожб і пророцтв про погоду, від яких
аж роїться в усній літературі нашого
народа. Ті предсказування мають бо
гато чистих ворожб, здогадів, або
просто поетичних фантазій. Видно се
хочби вже з того, що з одного й того
самого явища раз ворожать гарну по
году, а раз негоду. Хто застановиться
над ними ще близче, той добачить
ще більше похибок: прецінь, дощ не
все дощ, себто в однім місци може
бути дощ, а в другому погода. На не
бі може показувати на дощ, але сей
дощ буде тільки в одному місци.
Однак і сі ворожби, хоч і як не
зручні, мали своє значіння. Се були
спроби думання про погоду. В них
були ріжні похибки, але прецінь лю
ди можуть найти добрі способи тіль
ки дорогою проб і похибок. Зробив-