Basic HTML Version
— 164 —
признає тестамент за правдивий і за-
>
рлджує переписанкє його в рекорди :
суду. Оригінал звертається викоиав-
цсви послідної волі.
На дальше домагання виконавця,
таксатори всіх заінтересованих осіб
оцінюють спадок. Про се відтак
списується інвентар усіх полише
них | річий та всіх довгів. Він
оголЬшує в газетах, щоби до нього
зголосилися всі вірителі помершого
зі своїми претенсіями. Коли всі довги
вже предложені, він приступає до
виплачений довгів, поступаючи при
тому в такому порядку: Наперед
ідуть довги за похорон, відтак по
датки федеральні, відтак стейтові,
відтак довги зі судових вироків; від
так довги з нотів, тощо.
Легати платиться звичайно в рік
по смерти тестатора, хиба що в те-
стаменті постановлено інакше. Лега
ти, полишені малодітним, платиться
їх батькови, або опікупови. Коли го
тівки на заплату легатів не вистар
чає, то виконавець послідної волі
може продати дещо маєтку на сю
ціль.
Подібні права обовязують теж і
адміністратора спадку.
За їх роботу коло заряду спадку
виконавцям волі й зарядчикам спад
ку належиться комісове. Звичайно
стейтові закони обмежують висоту
сих комісових. В стейті Ню йорк
приміром комісове не може виносити
більше як 5 процент від сум до 1,000
долярів, не більше як 2 і пів процент
РІД сум до 10,000 долярів, та не біль
ше як 1 процент від сум понад 10,000
долярів.
Коли маєток полишено без нія
кого живучого спадкоємця, то має
ток переходить на державу.
ЯК СОЛОМОН З ПЕКЛА ВИМУДРУВАВСЯ.
(Народна лєґенда).
Як виводив Христос грішників із
пекла, то й Соломон хотів було вий
ти услід за другими, але Христос зу
пинив його:
;
, ,Ти, Соломоне," каже, „дуже му
дрий, то зумій сам вийти з пекла."
— „Добре," каже Соломон.'
Взяв він міру, тай почав пекло ви
міряти. Ходить скрізь по пеклу, вимі
ряє, та бубонить собі: „Ось тут бу
дуть двері, тут паркан, а ось тут мож
на буде браму поставити."
Люципер дивився, дивився на Со
ломонову роботу, а далі й питає його:
„А що се ти, Соломоне, виміря
єш?"
— „Хочу тут у пеклі церкву поста
вити" — каже Соломон.
Злякався Люципер, а далі питає:
„Нащо тут церкви, коли в ній ні
кому буде молитися?"
Усміхнувся Соломон тай каже:
„Я хочув ваш чортячий рід обер
нути в христіянську віру."
Ще більше злякався Люципер.
Крикнув на своїх підручних, щоби
гнали Соломона з пекла. Як запопа
ли біси Соломона, тай ну його тягти
з пекла, а він ще спиняється, нібито
не хоче покидати пекло. „Мені," мов
ляв, „ і тут добре буде, як збудую цер
кву."
Але як він там не чванився, як не
опирався, а чорти все таки виштовх
нули його з тіекла в потилицю.