—
132
—
УКРАЇНСЬКИЙ
НАРОДНИЙ
ТЕАТР ВАМЕРИЦІ
,
Яке значіння можуть мати народні театри.
І.
^е.ма що закривати факту, що
серед нашої еміграції в
Америці народний театр
зовсім занедбаний. Коли де
трапляються театральні вистави, то
з«о'ни в більшости не відповідають
плйпримітивнійшим вимогам. Дуже
часто вистави провадяться по найгір
шим зразкам тих ^малоросійських"
представлень, які впровадили в Аме
риці деякі „артисти", що прибули
сюди з бувшої Росії. Вони звичай
но бачили лише одну сторону україн
ських театрів в бувшій Росії: мате-
ріяльну вигоду для антрепренерів.
Український нарід знає свій те
атр із давних-давень і любить йо
то. Багацтво української пісні, укра
їнського танку, соковитість українсь
кого убрання та краса української
природи завжди притягали до себе
г. ядача. Навіть серед Москалів і се
ред инших чужих народів українсь
кий народний театр користувався
.итжди великою популярністю. Через
те попри свідомих українських па
тріотів, які старалися в українському
театрі плекати й поширювати дій
сне високо-художне українське на
ціональне мистецтво, зявлялося теж
богато таких, що ставили собі за о-
диноку мету - - зробити собі з укра
їнського театру вигідне фінансове
підприємство. Замісць підбирати ста
ранно театральний репертуар, серіоз-
і-ю опрацьовувати пєси та окремі ро
лі, вони давали народови щонебудь
іучне, крикливе. Далеко не таке, що
підносило глядача, але таке, що задо
вольняло лише його хвилеві най-
пизчі інстинкти. Замісць художньої
драми вони давали „представлення"
огидного мордерства, злодійства. За
місць прекрасного гумору, тонкої
психольоґічної комедії, вони давали
„представлення" блазнів, де кожен
тип був ідіотом або кретином, що
мав смішити людей своїм дивацтвом.
Ті „антрепренери" з українського те
атру робили огидний ярмарковий ба
лаган на потіху пяним типам та амо
ральним й безкритичним людям.