Basic HTML Version
124
Д-р Кирило Трильовський.
ЧОМУ РОЗВАЛИЛАС Я ІСТОРИЧНА ПОЛЬЩА .
(За Н. Кареевим).
Б р. 1879. видав професор кра
ківського університету
Ян Бобржинь-
скі
(пізнішими намісник Галичини)
дуже важну книжку під заголовком
„Дзєє
Польскі в зарисє".
Та книж
ка наробила між Поляками богато
крику, так як Бобржиньскі — хотяй
сам належав до консервативної поль-
сі.кої партії, то помимо того в дуже
темних красках представив ролю
шляхти в історії Польщі, та у шляхті,
а зосібна у викликанім нею політич
нім неладі бачив він головну причи
ну розбору Польщі.
„Не злі границі
і
не сусіди — пи
сав він, „але
внутрішний нелад
довів
игс до втрати політичного істнован-
І Ї Я ".
Свою провідну думку розвиває
Бобржиньскі в ось який спосіб:
„Якіб ми тепер і не винаходили
причини нашого упадку, чи то утиск
люду шляхтою, чи пониженне міст,
чи
моральний розстрій
і
притуплен-
нє інтелігенції — всьо то лише бу
дуть підрядні прояви, котрі в інших
краях нераз у ще гіршім світлі ви
ступали, та однак у жадного наро
ду не спричинили втрати його полі
тичного істновання. Але в інших кра
ях істнував
уряд,
котрий спостерігшч
п.'ось
злого,
— старався борше чи лі
в іше то зло
усунути
або його змен
шити. У
нас,
Поляків, лише одних
бракувало
того
уздоровлюючого
чинника,
бракувало уряду,
котрий
би в рішаючій хвилі згуртував
пкруг себе сили, хотяби й роз-
рушені, та надав їм одностай
ний напрям. Коли ми отже ви
державши побідно через тільки віків,
— не могли з кінцем 18. віку опер
тись надходячій із вні небезпеці, то
одинокою причиною цего був наш
і! іаснин нелад. Ті, що нас розібрали
• -- дуже часто самі поміж собою бу
ли у великих спорах. І тому неодин
з них бувби нам допоміг, колиби ли-
пе ми були в можности
і
хотілиби
лиш невелику поміч дати йому проти
:їого соперника".
Цілий другий том своєї праці по
свячує Бобржиньскі головно вияснен
ню причин, для чого в Польщі не
1 творилась
сильна центральна влада.
Історію новочасної Польщі розпо
чинає він від кінця 15. віку,
і
власне
R тих самих зявищах, в котрих ісго-
'рик
Лєлєвель
видів поворот краю до
свого старого ідеалу — Бобржиньскі
бачить причини розвалу Польщі. „Чи
таючи погляд Лєлєвеля — каже він
— ми дивуємось тепер, як можна
було попасти в таку похибку
і
блу
дити. Читаючи, як він безперестанно
нихвалює
,
;
свободу"
(очивидно —
шляхотську!) — ми не виходимо з
;
г
ива, як можна було спустити з ока
друге услівє здорового розвою кож-
дого народу, а іменно
силу і справ
ність його правлячої влади".
За одну з причин, що Польща не
витворила у себе сильної влади (у-
ряду) подає Бобржиньскі „нашу
(польську) молодечість, бо ми,
По
ляки,
вступили о
пять віків пізнійше
і.ід заходу
на дорогу цивілізації.
Дру
гою причиною була та величезна ши
рина нашого виключно рільничого
краю відносно до числа людности, а
нлдто
кинення
наших
найліпших сил