Page 84 - ukr

Basic HTML Version

85 —
Д XX Т И Н
А.
Як виховувати діти?
Дитина, кажуть, се найбільший
скарб людства. Якби се не було правда
то люди не оставляли би всіх скарбів
світа, яких щораз більше І більше, ді­
тям, а забирали би зі собою в могилу
як колись єгипетські фараони.
От і сього року в Злучених Дер­
жавах народиться кілька міліонів не­
мовлят, а за кількадесять літ вони ма-
ти-муть цілу державу з усіми скарбами
у своїх руках. Будуть диктувати полі­
тику; вести промисл, фінанси, торго-
влю, науку, а може І війну. Стопят-
иайцять-міліонова американська нація
нікому не дала би пяди землі, а тим
міліонам немовлят віддасть усе, спо­
кійно, тихо, навіть із задоволеннєм.
Чому-ж так спокійно та із задово­
леннєм?
Бо американський нарід в и х о ­
в у є і підготує молоде поколінне не
лише на такихсамих людий як тепері­
шні, але ще на л і п ш и х .
Для сього працюють в Америці не
тільки б а т ь к и дома, але ще більше
ш
•*
о л и.
Наука про вихованнє дітий посту­
пає в Америці вперед скорою ходою.
Нова, богата і добра література на сю
тему, школи й інші установи застав­
ляють цілу суспільність ставитись до
сеї справи дуже поважно. Батьки ді­
тий бачать сі великі вимоги і мусять
до них примінюватись.
Сьогодня в Америці дитина має без
порівиання красші змоги виховання
аніж в інших краях, а особливо у від­
сталих і бідних краях, де держаться
ще й досі старосвіччини у вихованню
дітий.
Се відчувають і розуміють батьки
і м і r р а н т і в, котрі прибули сюди
з країв, де ще царить старосвіччина.
Вони бачать, що їх діти входять в н о-
в и й с в і т н о в о г о ж и т т я і ви­
ходять з нього вже не такі, як колись
вони вийшли із старокраєвого вихо­
вання.
Що таке вихованнє дітий?
Вихованнє се з м і н а , зміна моло­
дого покоління на таке, яким його хо­
че видіти старше поколінне. Се зміна
на ліпше, зміна на культурне, образо-
ване, здатне до зрілого життя нове по­
колінне.
Професор Е. Л. Торндайк у своїй
праці про вихованнє пише таке:
„Колиб усі людські істоти кромі
немовлят нараз зникли і перенеслись
на другу планету, і колиб якимось чу­
дом сі немовлята задержались при
життю 20 літ, зберігаючи в собі вну­
трішні природні спосібности, а не ма­
ючи тільки впливу виховуючої діяль­
носте других людий, то сі немовлята
в 21-ому році життя були би ватагою
звірят. Вони кормились би овочами,
ягодами, малими звірятками; легко
падали-б жертвою малярії, жовтої фе-
бри, віспи, і малощо більше знали би
про мову, про механічні штуки і про
забезпеку набудуче ніж знають малпи.
їх можна було-б відріжнити від дру­
гих звірят хиба сим, що виявляли би
більше рухів тіла, особливо рук, уст
і лиця, більшою здатностю щонебудь
поняти, і більшим задоволеннєм в умо-
вому життю для себе самих. Останків
цивілізації, книжок, знадібя, моторів
і т. п. вживали-б вони яко забавок,
а тільки трохи розумнійте ніж се ро-
били-б малпи. Вони не читали-б кни­
жок; не направляли би знадібя, а мо-