Basic HTML Version
СИРОТИНЕЦЬ-ЗАХИСТ УКРАЇНСЬКОГО
НАРОДНОГО СОЮЗА.
Від літ дається відчувати між на
шою іміграцією в Америці потреба
належного приміщення для дітей по
умерших наших родимцях. Така по
треба дається відчувати
в
тих місце
востях, де умре молода матір, лишаю
чи дрібні діти. Батько оставившихся
дітей, а муж умершої, лишається без-
радним. З дітьми-сиротами не може*
остатися в дома, не може лишитися
без праці, бо від його заробітку зале
жить удержаннє його дітей
і
прожит
тя його власне. Не все родина може
взяти діти до себе на вихованнє, а ча
сами близької родини нема в Амери
ці; тя>).ко примістити діти в приватних
людей, коли діти дрібні; дати діти до
чужого захисту жалко, хотяй і це не
так легко приходиться. Такому бать-
кови тяжко погодитися з судьбою.
Жалко йому дітей його, бож він їх
любить, а тут нема їх де дати — до за
хисту на вихованнє,
де вони
були би
виховані так, аби
про
свого батька
памятали і його колись шанували.
Та як би воно не було, то мужчина
скорше дасть раду собі і дітям, коли
йому умре жена; але як умре муж-
батько, живитель сімї, а оставить же-
ну-матір 'з маленькими дітьми, тоді
вже справдішнє нещастє. Матірному
серцю не так легко розстатися з діточ
ками і віддати їх десь до чужого за
хисту, де її дітей виховають не для неї,
але для чужих... Віддати їх до приват
них людей можна, однак там треба за
них платити. Дитина потребує свого:
поживи, одіння, приміщення, всяких
розривок і т. д. Вона на те все не всилі
запрацювати. Часами трапиться, що є
рідня, котра в початках дасть яку- та
ку поміч, однак не на все і не довго,