Page 163 - ukr

Basic HTML Version

164
Причина сварки.
— Чого твоя жінка так з тобою
сварилася?
— Ми обоє були в гостях; я був
у Каванських, а вона у Гербаткіи. Ми
умовились прийти ломів р і. ом, але я
СПІЗНИВСЯ ТП'І години і
БОНІ
на мене
мусіла ждати сама 5 мінут. От і при­
чина сварки.
Молода ґаздиня.
<
— А що Ваша курка, добре несеть-
[
ся?
\
— Так, досі не було ані одного зіп- |
сутого яйця!
і
Добре їй так!
Г і с т ь : Вейтер, дивіться, в сім
йскрімі є муха!
В е й т е р : Добре їй так, нехай за­
мерзне, нехай на другий раз не лізе,
куги не треба!
Обережний.
С к у п а р : Може позволите ци­
гаро?
С у с і д : Або що йому бракує?
В суді.
О б ж а л о в а н и й
(кричить):
Справедливости, справедливости до­
магаюсь!
С у д д я : Не забувайтеся, що ви
в суді!
— Ви читали, як редактор Літера­
тури скритикував мої поезії?
— Нічого собі з того ве робіть, він
лише так як папуґа повторює се, що
всі другі говорять.
о
Т є т а (до сестрінки): Правда, що
я молодо виглядаю?
С е с т р і н к а : Певно як
на
Ваш
рік.
— Ми будемо приятелями аж до
кінця.
— То позич мені 10 долярів.
— Се копець!
Будеш памятати, що ти мені ви­
нен 20 долярів?
Завсіди!
Я рад би Вам неба прихилити!
Дайте спокій, я ще хочу жити!
Г і с т ь : (до молодої пяністки):
Чи вже вмієте грати новий кусник?
Перше Ви грали мені інший.
М о л о д а
п я н і с т к а : Ні, се
тільки фортепян настроєний.
— Чоловік, за якого я віддамся, му­
сить бути героєм!
— Що з тобою, чи ти вже така
погана?
Промовець.
— - Прийдіть до нас говорити на
вічу.
— Говорити і говорити, все тесаме,
вже мені самому збридло!
— Та бо і слухачам збридло!
— А чого-ж слухають?
— Вони не слухають!
— А що?
— Сплять!
—• А чогож кличуть мене говори­
ти?
— Щоби могли виспатись, бо в
понеділок знову робота!
о