ПРОГОЛОШЕННЯ ПЕРШОГО УНІВЕРСАЛУ УКРАЇНСЬКОЇ
ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ У КИЇВІ.
УДИТЬ, шумить преславний
Київ. Згуки пісень волі укра
їнського народу ллються ра
дісним гимном, що кличе
увесь нарід проснутися від довгого
сну і одностайно стати до боротьби
за волю України.
То не гамір ґвалту московської
чорносотенної раті чується на вули
цях українського серця — Київа.
То не свист московської козаць
кої нагайки пронизує повітря в душі
українського народу — старім Київі.
То не салдатські московські пісні
побідно лунають в українській свя
тині — святім Київі.
Ні.
То заливають увесь Київ згуки
мови його рідного народу, що послав
до нього своїх вибранців, своїх пред
ставників, аби вони скинули рештки
московських пут та викували волю во-
скресшій Україні.
Були тут посланці від свідомих ін
телігентних верств українського на
роду, від робітників на полі його
культурного, духового і національ
ного відродження.
Були тут представники від самого
ґрунту українського народу, від його
славного чорнозему — від україн
ського селянина.
Були тут представники від свідо
мого українського робітника усіх га-
лузий праці.
Були тут представники від могут
ньої української кооперації, що до
бробут свого народу ставила заса
дою своєї праці.
Були тут представники від міс
цевих самоврядувань, ріжних націо
нальних організацій і партій.
Всі вони лишили тут своїх ви
бранців, які створили український
національний парлямент — Україн
ську Центральну Раду.
І тепер, уже вдруге
зїхались
представники цвіту української нації,
що в ці святочні дні пробудження