Basic HTML Version
ЛЕМОРАЛІЗАЦІЯ СЕРЕЛ ПОЛЬСЬКО) ІМІГРАЦІЇ В АМЕРИЦІ
Американський учений Віліем То-
мас видав на спілку з польським про
фесором Фльоріяном Знанєцким ве
лику, пять-томову працю під наго
ловком: The Polish Peasant in Europe
and America. У сій праці автори пред
ставляють умови, серед яких живе
польський селянин у старому краю,
чинники, які його примушують до
еміграції, а наконець, як він живе се
ред нових умов в Америці.
Цілий послідний том посвячений
зображенню деморалізації серед поль
ських емігрантів у Злучених Держа
вах. Автори малюють свій образ до
кументами, взятими з всяких амери
канських добродійних товариств, з
американських судів, з приватних ли
стів самих іміґрантів, з протоколів
судових лікарів, з матеріялів Това
риства Правної Допомоги, і таке
инче. Словом, всі виводи авторів опи
раються не на самих словах, але на
документах.
Деморалізація іміґранта в Аме
риці може проявлятися в кількох
формах. Автори праці про польсько
го селянина розріжняють серед до
зрілих людий: 1) деморалізацію еко
номічну; 2) зірваннє подружої звя-
зи; та 3) убийство. Серед моло-
дежи вони розріжняють: 1) волокит-
ство та нечесність серед хлопців; та ;
2) роспусту серед дівчат.
;
Найцікавійша з усего так звана ;
деморалізація економічна.
'•
Економічна деморалізація проя- ;
вляється тим, що іміґрант перестає ;
удержувати своєю чесною працею
\
себе та свою родину. Документи по
казують кілька таких примірів. Піхор ;
не жоче удержувати родини своєю j
працею, а місто того лазить до аме-'
риканського милосердного товари
ства жебрати для себе на рент або
за книжочкою до крамниці; коли
йому товариство дало кусок землі
під управу ярини, він запускає гряд
ки так, що товариство мусіло їх відо
брати. Новіцький не хоче удержу
вати родини, але посилає свою жін
ку й діти на роботу та каже їм удер
жувати себе; його жінка вічно же
брає в американськім милосерднім
говаристві гроший на комірне; вона
буде ходити з родиною голодна, але
мусить заплатити рент польському
священиикови, бо боїться, щоби він
не довідався, що вона бідна й хо
дить на жебри до американських ор
ганізацій. Юдзєвич покинув жінку,
котра тепер налазить за кождою по
требою до союза американських ми
лосердних інституцій; союз хоче при
мусити жінку працювати, але се йому
не вдається; відтак пробує намовити
богату родину жінки помагати жінці,
але тут навіть суд не може нічого
зробити. Маєри моглиби заробляти
на свій прожиток на фармі, але вони
хочуть бути в великім місті, а тут
муж не може найти роботи; напів-бо-
жевільний муж пробує поповняти са
могубство за кождим безробіттєм,
і сим зворушує людий на деяку допо^
могу. Економічна деморалізація по
ступила в родині Купчика так далеко,
що він просто продав свою жінку
бордерови.
Автори підносять, що на загал ви
падки економічної деморалізації се
ред польських селян- іміґрантів рідкі.
Автори признають також, що хто
знає, серед яких умов польський се
лянин жив у старому краю, а серед
яких він живе в Америці, той мігби