— 138 —
P. Б.
НАЙБІЛЬШІ ВОРОГИ ЛЮДИЙ.
Людський організм то машина, яка
—коли має працювати—потребує по-
нуки, сили. Сила витворюєтьсе з по
живи, яка перемінюється в хемічну і
теплу енергію, або використовується
безпосередно для відбудови зужитих
місць. Ті поживні складники, від явих
залежить удержання і дальше істну-
вання життя, треба давати орґанізмо-
ви постійно. Природа мудро й обереж
но оставляє цю функцію не виключно
самоволі поодинокого чоловіка, але
утворила в людському тілі ріжні забез-
пеки, які помагають сповненню обов-
язку кождого поодинокого органу. Є
то сильно ділаючі інстикти голоду й
жаги. Коли вони не заспокоєні, можна
їх назвати найбільшими ворогами всі
єї живої природи, а тимсамим і чоло
віка.
Щоби зрозуміти причину специ
фічних почувань, які викликають го
лод і жагу, мусимо насамперед пізна
ти діяльність жолудка. Як лише пожи
ва дістанеться до жолудка, начинаєть-
ся у ньому рух, подібний до филюван-
ня. Ціллю того руху є поживу перетво
рену в устах злучити з пепсиною, цеб
то з ферментом, виділюванним із жо
лудка. Вкінці у постепенно слідуючих
відступах це филювання пересуває та
ку перетворену поживу з жолудка до
дванацятьпальчастої кишки. Це филю
вання у кождого чоловіка зачинаєть
ся само з себе, коли надійшла його
пора об
;
ду чи вечері, цебто пора від-
живлювання. Рух цей витворює в жо-
лудку неозначені гнітучі й гризучі по
чування. Вони змушують нас дати до
жолудка ціпку або плинну поживу. Я-
кийсь час почування голоду можемо
здавити деякими ліками або іншими
споживними артикулами, прим, нар
котиками. Вплив їх полягає на хеміч-
ному діланні на жолудкові нерви, які
також причиняються до витворюван
ня голоду.
Дуже
цікаво
пізнати ділання
духа на почування голоду. При
помочі дослідів учені переконали
ся, що душевний ( психічний ) стан
може впливати на почування голо
ду. То певно вже кожен міг дос
ліджувати на собі самім, що так
як болі, так і голод можна здавити
відкладанням (відтяганням). Дальше
на умово хорих, які зовсім рівнодуш-
ні й апатичні, можна бачити, що вони
можуть голодувати цілими днями і не
відчувати найменьшої потреби пожи
ви. Головна причина цього дивного
факту полягає на фізічній рівнодуш-
ности цих пацієнтів. Доказав це м. и.
англійській лікар Д-р Таннер, бо зу
мів постити цілих сорок днів. За цілий
час голодівки (яку відбував під дог
лядом ректора й усіх професорів ме
дичних факультетів в Злучених Дер
жавах, Медікал Коледж) д-р Таннер не
тратив веселого настрою. Бо він був
рішуче переконаний про добрий вис-
лід своєї проби. Тому старався, що
би надармо не зуживати бодай трохи
матерії наслідком зденервування або
з жаху. Це багато причинилося до о-
сягнення його ціли. Бо ясним є, що ос
лаблення викликане голодом, ще
збільшується наслідком
психічних
змш і наслідком страху. А ці зміни,
цей жах уже й так ослаблене серце ще
більше напружують, а наслідком пра
ці нервів зуживається матерія.
Організм після 24-годинної голо
дівки не нарушується. Та як минуло