Basic HTML Version
—
130
—
СПІВАЮЧІ ВЕЖІ В
1
Одною з незвичайно характерне- і
тичних і повних маєстатичної краси
прикмет старих міст Голяндії й Бель
гії є т. зв. „співаючі вежі", рід вели-
кансьдих органів-дзвонів. Дзвони так j
дібрані величиною й тоном, що тво- j
рять один інструмент, кермований вмі- !
лою рукоє музика-мистця. Той ціка- |
вий інструмент, незвичайно звукової ';
експресії має француську назву „ка- 1
рільон".
;
Кожде майже місто тих старих, по- ;
вних історичних споминів країн, має
свою вежу, що молиться-і співає спе-
ціяльним способом. Тяжко змалю
вати красу такої музики-молитви на
тлі старинного міста укритого в тем
ній зелені, що відбиває чорні від ста
рости мури в тихих водах каналів.
Вежа церкви св. Лаврентія в Ро-
тердамі в Голяндії має
39 дзвонів,
твір Гемоні з 1660 р. Ратуш у тому
місті має 47 дзвонів і є найліпшим ін
струментом, який побудовано на про
тязі останніх сто літ. Є він типовим
приміром: його дзвони мають гарний
TJH і багаті декораційно. Висять на
могучім руштуванні рівнорядними ря
дами, так що найменші висять най-
висше, більші низше. Найбільший
дзвін більший від чоловіка, є і малі,
що важуть менше як 10 кґ. Настроєні
на хроматичну ґаму, а скількість ок
тав є ріжна („карільон" св. Лаврентія
має понад три октави).
Один спосіб гри є автоматичний:
вежовий годинник послугується яко
юсь серією дзвонів, вибиває години
і чверть-години. Друга конструкція
дзвонів вимагає вправної руки му
зика-мистця, яка послугується подіб
ним механізмом; як з органів можна
з неї добути ціле богацтво мельодії й
динаміки. Концерти дзвонів відбува
ються в неділю або в деякі торжествен-
ні дні. Тоді виконують твори славних
ОЛЯНДІЇ І БЕЛЬГІЇ.
композиторів, як Бетовена, Шуберта
та популярні гимни. Ціле місто тоді
слухає цих концертів, нераз товпи слу
хачів із далеких сторін.
Славні співаючими вежами є: Ам
стердам, Іпр, Ґандава, Гага, Дельфт,
з славною історичною вежою „старої
церкви", Мідельбурґ, Лєйден (Лєо-
дія) і Гарлєм. Перше місце займає Ам
стердам із 6 „співаючими вежами".
В початках уживали лише кілька
дзвонів для вибивання годин, піз-
нійше так їх добирали, щоби можна
було грати легкі мельодії. На протязі
століть механізм ступнево уліпш'у-
вали аж осягнули теперішний тип.
Історія музики знає кількох виз
начних композиторів і віртуозів гри
на тих іструментах, як Фішер, що жив
біля 1740 р. в Утрехті. Така гра вима
гає від доброго мистця в тій ділянці
багатої музичної культури, оброї ру
ки, добрих ніг і голови сильної, сво-
бідної від заворотів. Келія музика мі
ститься високо на вершку вежі. Слав-
нійші „карільони", відвідувані турис
тами, мають новочасні електричні
механізми й ліфти, при помочи котрих
можна дістатися вигідно на вершок.
Найліпшим сучасним дзвонарем-вір-
туозом є йосиф Денін у Мешліні в
Бельгії, що працює там уже 35 літ.
Рівночасно він є управителем одино
кої школи дзвонарства. Дзвони вили
вають лише зі спижу й міди. Є автома
тичні механізми дзвонів (прим, у Мі-
дельбурзі в Голяндії з 1715 p., що по-
рушає 40 дзвонів у виграває попу-
; лярні мельодії). Є теж вежі дзвонів
> із молотками. Дзвониться при помочі
: 2—6 молотків. Більшої скількости мо-
; лотків уживається для деяких му-
! зичних ефектів. „Серцем"
дзвона
гра-
! ється також подеколи. У Метліні
| дзвонар Денін грає при
помочі
кля-
I вішів (підойм).