Basic HTML Version
— 27 —
чила його... Узріла свого Василя...
Лежав непорушний, на ношах, цілий
неревнзаний крівавими бандажами...
Вдивилася у це бідне, скервавлене
марево, перелякана, трівожна — - за
хиталася і обімліла...
Прискочили добрі люди і на ру
ках занесли її до хати. Відтерли —
очунялася.
А Василя зложили обережно на
постіль...
Прийшов лікар, обізрів уважно
раненого і сумно покивав головою...
--- Пропали обоє очий і рука, —
стиха промовив.
Бідний Василь! На самий Святий
Вечер набій динаміту вибух несподі
вано йому в руці. Руку відорвало, а
що єще гірше, висмалило йому очи і
позбавило зору.
Оттака доля трапляється иеодному
бідному робітникови в Америці!
Хто годен описати усю муку не
щасного і його доброї жінки! Моло
дий, 33 літний чоловік — каліка на
ціле життя!
*
*
Коли ця страшна вістка наспіла до
У. 11. Союза, усі члени головного уря
ду мали велике співчуття для того не
щастя. А вразило кождого це ще біль
ше тому, що Василь був не тільки зви
чайним членом, але правдивим патрі
отом і другом нашої організації. Він
положив чималі заслуги через при-
єднуваннє членів і поширювання Сою-
зових ідей. Такому чоловікови годи
лося дати надзвичайну поміч у його
тяжкій потребі. І тоту поміч він
дістав.
У. Н. Союз виплатив йому чо
тириста долярів надзвичайної запо
моги, не торкаючи ані цента із його
посмертного. І
не забуде про нього
ніколи У. Н. Союз, як не забуває ні
коли за нікого, що трудиться для до
бра нашої організації.
Це не змислене оповідання для
агітації в користь У. Н. Союза. Це
правдивий факт, який тут подаємо.
Повне імя того нашого члена є: Ва
силь Притула в Маганой Плейн, Па .
бувший секретар тамошного відділу,
літ 33, жонатий. Одна дитина, Івась.
Дня 6-го січня 1921 р. о годині
10-ій рано вистрілив йому динаміт в
руках та висмалило йому обоє очий
і урвало руку. У. Н. Союз виплатив
йому $400 без иарушення посмерт
ного.
Чи не оплатиться потрудити для
У. Н. Союза?!
На силу намовив.
— Не кажіть мені, куме, щобим
вступив до У. Н. Союза, бо того не
зроблю. Я вже за старий — мені ми
нуло 43 років. Прийшлобся забогато
платити.
Оттак відмовлявся Семен Бружина
з Мілвіл, Н. Дж., коли його приятель
заохочував до вступлення в члени на
шої організації. Але кум не дався
збити з дороги.
— Ваша власна вина, що не всту-
пилисьте, колисьте були молодші. То
ді припалоби на вас менше. Але і те
пер воно буде коштувати вас дешев
ше, чим в якій асекурації. У вас жінка,
у вас пятеро дрібних дітий, не дай
Боже якого нещастя, що вони вдіють
з собою?! Майте сумлінне і обезпечте
себе і родину.
І не вступився добрий друг поти,
аж записав Семена до У. Н. Союза.
Це сталося в січни 1921 р. Спочатком
1922 р. заслаб Семен на ногу. Зачала
трупішіти кість в самім коліні. Ма
буть затроєння спричинило це по-
рохнавіннє кости. В лютім 1922 р. від
різали йому ногу. Пятеро дрібних