Page 104 - ukr

Basic HTML Version

— 104 —
Ґеза Ґардоні.
Д О Б Р А Л И С Я .
Переклав
Іван Ставничий.
Баранчик виріс на молодця, скор­
тіло його подружитися. Побачив раз
— дрібне створіннячко, обкутане
хутром — і вже полюбив. Почав зіт­
хати, стратив хіть до їди, вибігав на
умовлені стрічі, аж визнав дома, що
бажає станути на вінчальному ки­
лимку.
Батьки стурбувалися цим дуже.
— Божевільнику! Та ж це з роду
вовків!
— Вона инша. Вона виродилася
від них. Це справжня овечка, — при
тім ми кохаємось, аж гей!
Відбулося весілля.
Жіночка була красненька, врод-
НАЙБІЛЬШІ МОСТИ У СВІТІ.
І Іайдовший міст на світі є в Гел-
Ґейт, який є довгий на 17.000 стіп,
цебто три чверти старо-краєвої милі.
Бруклинський міст довжиною близь­
ко 6.000 стіп. Звісний „лондонський
міст" довгий тільки 920 стіп. Найбіль­
ший міст у світі, побудований з ка­
міння, є також у Злучених Державах.
Цей міст є в Раквил, біля Гаррисбур-
га в Пенсилвенії. Його піддержує 48
камінних луків, високих на 70 стіп,
його довжина близько 4.000 стіп.
Великанський міст є т. зв. „міст
Віліємсбурґ" який лучить Менгеттен
(Ню Йорк) із Блуклином понад „Іст
Ривср". його довгість виносить 7.275
стіп — головний лук 1.000 стіп, а ши­
рокий він є на 118 стіп, його висота
понад водою 135 стіп. Коштував 12
міліонів долярів.
лива, гожа, невинна й побожніша за
всі овечки.
Жили в спокою.
Але раз вибухли гніви. Жіночка
вишкірила зуби на барана. Йому ду­
ша аж у пятах стала з трівоги й зачу­
дування.
Погнав до пан-отця.
— Бажаю розводу!
— Сину, що звязане в небі, того
не розвяжеш на землі.
— Але ж та, що їй присягав я, бу­
ла спокійною овечкою.
Священик нічого не відповів і роз­
воду не дав.
А солодка овечка на старість
здичіла на вовчицю.
З
ЖИТТЯ ЦВІТІВ.
В життю цвітів, так само як і в жит­
тю людий. Єсть цвіти, котрі люблять­
ся, а єсть такі, що ненавидяться себе.
Приміром резеда. її ненавидять май­
же всі цвіти і відвертаються від неї,
або й гинуть. Таксамо пахучі яськи не
люблять товариства инших квіток.
Добрий огородник повинен знати,
котрі квітки симпатизують з собою, а
котрі не любляться і неповинен міша­
ти ворогів з приятелями.
На милування нема силування.
А наші опікуни конечно хочуть no-
ліпшати нас з Поляками та Москаля­
ми. А нам і мвсковське „наплєвать"
нелюбе і польське „psia krew" не
промовляє до серця.
Волимо наше - - ,,Дай Боже витри­
мати!"
Б.