— 106 —
а кінчаючи на найлівійших большевиках. Москалі боролися
проти Українців всіми способами: арештами, доносами, суда
ми, провокацією. Розбито решту українського війска, замика
но газети. Тому не диво, що Українці взяли дуже визначну
участь в революційній роботі проти уряду. Але революціоне
ри, добувши влади, показалися зараз такими самими нетер
пимими московськими націоналістами, як повалений уряд. Дій
шло навіть до того, що революційний уряд розграбив маєток
українських кооператив.
Як Япанці доконали свого перевороту в квітни 1920. року,
Українці могли були добиватися дозволу на утвореннє своїх
війск, але не маючи на се фондів, не добивалися. Зате звернено
живу увагу на просвітну, громадську і економічну діяльність.
Поза межами япанської влади відношеннє московських кол до
україньства не змінилося ні трохи; хтоб там при владі не був,
чи націоналісти, чи соціял-революціонери, чи большевики, всі
однаково ворожо відносяться до україньства.
Здобутки української громадянської праці на Далекому Сході.
З сього короткого начерку української діяльности на Да
лекому Сході можемо набрати поняття про великі трудности,
серед яких приходиться працювати нашим браттям в тій ча
сти світа. Здалобся перечислити тверді здобутки сеї організа
ційної роботи, які поробили наші земляки серед тих умов. Як
знаємо зі сказаного вже, далеко-східні Українці уважають го
ловним національним тілом Крайову Раду, ухвалену Третим і
Четвертим З'їздом. Його виконавчим тілом являється Секрета-
ріят. Головним кооперативним товариством є Крайовий Ко
оператив „Чумак", з осідком у Владивостоці. При Секретаріяті
існує також центральне Видавнице Товариство імени Тараса
Г. Шевченка. З других центральних українських інституцій тре
ба згадати: Далекосхідну Видавничу Спілку, Далекосхідну Те-
атрально-Артистичну Спілку, Далекосхідну Учительську Спіл
ку, Далекосхідну Почтово-Телєґрафну Спілку і Далекосхідну
Залізничу Спілку.
Окружних рад на початку 1921. року було 10, а саме: бла
говіщенська, владивостоцька, забайкальна, іманська, камчат
ська, манчурська, микольсько-усурійська, сахалінська, свобод-
ненська і хабаровська.
„Календар", виданий Секретаріятом Української Далеко
східної Крайової Ради, вичисляє кромі „Чумака" ще 9 других
великих кооператив, межи котрими є найбільше споживчих
кооператив, але є також рибацька кооператива, перевозоза
і др. Просьвітних товариств вичисляє 11, артистичних това
риств 3, фахових організацій 3 (тут є організації учителів, те
леграфістів і залізничників) та клюбів 4.
Громадських Рад вичислено в благовіщенськім окрузі 11,
у владивостоцькій 13, в забайкальній 6, в іманській 20, в кам
чатській 1, в манчурській 20, в микольсько-усурійській 15, в са
халінській 3, в свободненській 15, та в хабаровській 8.