Basic HTML Version
— 213 —
бличних або приватних школах на Україні була заборонена.
В українській мові не вільно було друкувати анї книжки анї
Газети. А нарід за се боров ся. І коли прийшла перша слушна
хвиля, коли в мартї 1917 року в Росії вибухла революція, У-
країна пригадала собі давні* кривди, і першим її політичним
кроком було відлучене від Росії. Се наслідки насильства...
Мова є житєвим висловом народу.
Хто накидаєть ся на мову даного народу, той накидаеть
ся на його житє. А своє житє боронить кождий чоловік; бо
ронить його і нарід.
В ХВИЛЯХ ТУГИ.
(Поезія в прозї).
Раз Ти осіяла мене чарівним усьміхом, кохана Дівчино, а
я біжу тай баную за ним, наче дитина за відблиском соняш-
ного луча на долівці...
Одно-однісіньке словечко Ти промовила, а воно чарівним
нектаром впоїло мою душу. І я жду і жду і жадно виловлюю
слухом кождий звук, кождий гомін, тай обманюю себе надією,
що з филями етеру поверне до мене те чар-слово, та до сну
вколише мою сердечну тугу розжалоблену, мій жаль незба-
гнутий укоїть, та загоїть мій незмірний біль невгомонний...
Моя жажда незаспокоєна пекольним огнем вгорнула ду
шу, а Твоє чар-слово у серденьку тройзїлєм сходить...
Ох Ти, фата-морґано моя недосяжна!...
Тужу за Тобою наче сирота за рідною ненькою, наче слі
пець за зором, наче осїнний цьвіт зівялий за животворною
весною...
Прийди, зоре моя преясна, бо жду... Кождий атом, кож
дий мій нерв застиг, здаєть ся, в німім ожиданю; ціле єство
воплотило ся в одну надію тай стануло на перехрестю між віч
ною ясностию і вічною темрявою...
Усї почуваня змінять ся у ніжні пелюстки розкішних рож,
усї мрії стануть благовонними ароматами, слова обернуть ся
ясними зірками, щоби постелити Тобі дорогу, — а Ти не при
ходиш, Радосте моя.
А може прийдеш ще, може прилинеш на крилах надїї?...
Скажи-ж мені", моя Психе кохана, чи з заходу, чи із сходу
сонця Тебе виглядати?
Прилинь голубкою сизою, Музо моя, Ненечко моїх мрій і
невтишимої туги — бо глибоко в душі сумно ридають похо
ронні дзвони...