Basic HTML Version
— 210 —
П. Тенянко.
ВПЕ Р Е Д .
(З Надсона).
Вперед! Забудь сюї стражданя
І бурі гердій ве корюьі
За проміні віркн, за бажана —
Невпинно, друже ній, борись!
Працюй, як маєш дужі руки,
Надію в щасте ти кохай
І шлях до анапя та науки
Яскравий сьіітдом осьвіщай!
Нехай з призирством всі сьміють «я
І докоряють без путя,
Нехай лютують, навіть бють ся:
Вони не відають житя...
Колюча стежка. Та ніколи
Не гни своєї голови.
Обходь ліси, поля та долі...
Перлини скрізь сввяті ЛОІЖ.
Збуди, хто спить в пітьмі й пе встане,
Упавшим в яму — руку дай,
Розбий ти людям їх кайдани
І слово правди їм шпурляй.
НАЦ І Я.
« • ^ ^
Нація — є се більша суспільна ґрупа людий, які розумі
ють своє племінне відокремлене, мають признаки духового й
економічного житя, солїдаризують ся разом, мають спільні
традиції, свою історію, культуру; одним словом: нація — се
ґрупа, яка становить однопільну одиницю у відношеню до
сусїдних таких же груп, і стремить до одної будучности. Ин-
шими словами: нація — се суспільна одиниця, обєднана одно-
родною і типічною культурою, або остаточно одиниця, яка
почуває себе за культурну особу і стремить до духової само-
стійности.
Неоднакові погляди на одну справу, приміром на релігій
не віруванє, не означають ще національного розєднаня. Мо
жуть бути Українці православні, можуть бути католики, мо
жуть бути протестанти.
Зєднати понятє релігії з народностию можна лише в та
кім случаю, коли на релігійних формах житя відбиваєть ся
характер нації, або вкінци державний устрій; приміром стара
Росія, яка держала ся на православю.
Політичний устрій нації в дану хвилю не можна уважати
її корінним початком, бо устрій підлягає скорим і частим змі
нам. Франція приміром перемінила ся з монархії в републику,
Рим з републики в монархію, Росія від ограниченої князів
ської власти в царське самодержавє, а тепер в републику.
Отже нї політичні форми нї релігія не можуть бути корін
ними основами національности. Головною признакою націо
нальносте треба уважати мову.