Basic HTML Version
Володимир Сиротенко.
ТЕРНОВИЙ ВІНОК.
ф Ф *
(З драми „Терновий Вінок або Жертви царизму").
Ф Ф Ф
ию не увінчує голову сумную,
Голову сьмілих думок,
Голову чесную, голову умную.
Що проклинає подію безумную, —
Страшний терновий вінок?
Раб його носить, герой завойований,
Той, хто вбивать перестав,
Той, хто в кайдани за правду закований,
Той, хто любовию був онароз-зний,
Хто ще душі не продав.'
Сумно на серці стає наболілому,
Очи аж сліпнуть в сльозах,
Що чоловіку, на зраду не вмілому.
Генію доброму, тихому, милому
Тільки терновий є шлях.
Криють чоло наше рани болючії...
Кріпкий терновий вінок.
Ми-ж, тільки маючи думи пекучії,
Сіємо сльози на шляхи колючії,
Ждучи весняних квіток.
О, вже пора буть на подвиги сьмі.тнми,
Встать зпід лихої ноги!...
Бо із серцями закаменілими,
З думами злими і онімілими
Терні плетуть вороги...