Basic HTML Version
— 69 —
Богдан Легший.
В ХРАМІ
„Йде ворог! Ворог йде, як хмара!
Вже близко!”
І смертельний страх
Впав на людий. По улицях
Житє завмерло. Люта кара
Зближаєть ся! О Боже! Боже!
Мов море, розлилось вороже
Війско нечисленне.
Що крок,
То острий кріс, знаряд смерти.
Невжеж прийдеть ся.нам умерти
В нерозкаяню?
Деж пророк,
Щоби сказав огненне слово,
Слово надії і розради,
Щоб вратував нас від заглади,
Щоб сонце розпалив наново
У тьмі кромішній? Деж е він?
Ось — чуєте? — ударив дзвін
У храмі Юра! Нїби мати,
Що дїти скликує до хати,
Так він взиває.
Люди йдуть,
І мов ті перші Христіяни,
Гонені Нероном поганим,
За слушну справу смерти ждуть.
О, милий Боже України!
За кров, за сльози, за руїни,
За все, що терпимо в сей час —
Помилуй нас!
Таж ми чужого не бажали,
Лиш, що нам предки передали,
Хотїли гідно донестм
Аж до мети.
Ми з кривди людської не жили,
Лиш від колиски до могили
Трудили ся, як Ти велїв—
За що-ж Твій гнїв?
Хибаж се гріх свій край любити,
Своїм язиком говорити,
І що сьвяте, не дать на сьміх, —
СВ. ЮРА.
Болши сея любве никто-
же имать, да кто душу свою
положить за други своя.
Йоан, ХУ, 13.
Хибаж се гріх?
Що жило — до землї припало;
І в Божім храмі тихо стало,
Як у могилї.
Аж з провела
З плит камяних біля престола
Постать підняла ся велика
Над веїх людий.
Се наш владика.
Се первозванний наш Андрій
Уста втворив:
,,Народе мій!
Мої ви братя, сестри, дїти,
Моя любови, мій ти сьвіте,
Чи сподївав ся я, що буду
В таку пору до мого люду
Господнє слово глаголати?
Господнє слово і — гармати.
Господнє слово і — шрапнелї!
Зруйновані наші оселї!
Сплюндровані наші приюти!
До чаші налито отрути,
А ворог напрасний і злий
Став над карком і каже:
„Пий!
Щобись міг лекше позабути
Свій безталанний рідний край
І рідну мову і звичай
І віру предків! Пий отруту
І покланяй ся як Богу — кнуту,
І ликуй, ликуй темнотї,
Що ясне сонце загасила!
О, брати! лучша нам могила
Аніж сподїваня такі!
І лучше в славі нам умерти,
Ніж славу прадїдну затерти
Клеймом нїкчемности.
Примір
Я вам давав і дам, як треба,
З землї знимати ся до неба;
Я батько ваш.