Basic HTML Version
- 24 —
Українська лїтопись.
Український нарід належить до білої раси, а східної
галузи славянської. 'Числять його тепер на близко 40
мілїонів. Від яких 2.000 лїт живе на своїй теперішній те
риторії, на великій рівнині в области Дніпра, Дністра і
Висли і займає простір значно більший від Австро-Угор
щини. В новійших часах посуваеть ся до Кавказу і Ка
спійського моря. (Кольонїями живе в Азії і в Америці).
Його ґеоґрафічне положене не є корисне. Його об
ласть е частиною великої східно-европейської рівнини,
що лучить ся так званою „брамою народів” між Ураль
ськими горами і Каспійським морем із степами Азії на
сходї. З тих степів нападали на Україну від прадавних
часів ріжні орди кочівників і спилювали її розвиток. У-
країна була заборолом західних народів проти Азії.
Вона вже перед принятєм Христової віри/ дійшла до
значної культури, про іцо сьвідчать старинні памятки і
язикові досліди.
На ширший овид виступає Україна в 9. Столїтю по
Христї. Тоді була вже простора Київська держава в зем
лі- Полян, з якої мабуть вийшла назва „Русь” . Назва
„Україна” є звісна від 12. столїтя. Перший наш історич
ний князь Олег (володів при кінци 9. і з початку 10.
столїтя) ходив побідно на Царгород і заключив корисний-
торговельний договір. Пятий його наслїдник, Володимир
Великий (980—1015), заводить на Україні Христову ві
ру коло 988. року, яка вже й переділе тут ширила ся, про
мощує дорогу византійській культурі на Україну, кладе
тривкі засновки політичного і культурного розвитку. Його
діло веде дальше його великий син Ярослав Мудрий
(1018—1054), відбирає від Польщі „Червенські горо
ди” , нищить орду Печенігів, засновує в Києві церкву св.
Софії, при ній бібліотеку, в Новгороді Великім школу,
працює на поли законодавства („Правда Руська” ). По
нїм Київська держава ділить ся на богато князівств і о-
слаблюєть ся. На иівночи повстає князівство московське,
на полудневім заході 1) князівство волинське, 2) князів
ство галицьке під династією Ростиславичів (1087—1198)
і Романовичів (11^9—1328).