Basic HTML Version
— 193 —
ВОЄННА ТИРАНІЯ.
Кореспондент нюйорської часописи „Ґлоб” описує
про своє арештоване в Італії в той спосіб:
Я вже нераз писав' про численні невигоди й небез
пеки підчас війни в Европі. Ризико, що чоловік може
бути арештований, висить над кождим подорожним. Те-
перішна війна апотеозує тайну поліцію і аґентів. Коли
арештоване дійсних шпигунів належить до рідкостий, то
арештоване чесних людий є на дневнім порядку. Від ча
су вибуху війни зявили ся детективи, неначе би виско
чили зпід землі сотками й тисячами. Ані один з моїх
товаришів не виминув полїційного переслїдуваня. Що
до мене — то я довше не можу вже числити моїх досьві-
дів з людьми тої катеґорії.
Останна пригода лучила ся мені недавно. Коли я
перебув, неначе Одисей, морські филї і виминув небез
пеку підводних лодок, зближав ся конець моєї подорожи.
Я всїв на лодку, маючи в запасі численні листи з при-
порученями і всї документи в найліпшім порядку. Я при
був до міста Мессини около полудня одного гарного дня.
По полагодженю формальностий, що тривало більше
ніж дві і пів години, нам позволено висісти на берег. Я
дістав ся на сушу з п. Флеротом, кореспондентом ню
йорської ґазети „Ворлд” , котрий примістив ся на моїй
лодцї. Пакунки мого товариша переглянено з незвичай
ною старанностию, через що я вже скоро підготовив як
найдокладнїйше мої пакунки до .перегляду. Вкінци й се
минуло ся і наші пакунки поскладано на віз. Нараз збли
зив ся до мене аґент тайної поліції і приказав менї заї
хати з моїми клунками до окремого уряду. Зі мною за
тягнено туди ще одного Еспанця.
Нас обох випитувано дуже довго, а підчас того 16
або 17-лїтний парубок переглядав наші пакунки. Ко
місар сказав менї, що я дуже добре говорю по турецьки,
що я є Турок, що мене підслухувано і що шкода моїх
зусиль заперечувати знане турецької мови. Я відпе-
кував ся всїми силами, що не знаю анї одного слова з
сеї мови, однак секретар комісаря перервав менї на-пів
жартом на-пів погрозою:
із