Basic HTML Version
— 183 -
частями. На самім сподї під ч. 8 видимо величезний валок із
кованої стали, на котрого кінци (на лїво) є к о р а б е л ь н а
ш р у б а з величезними крилами, котра обертаеть ся 75
разів на мінуту; вона шрубуєть ся так у водї і суне корабель
наперед. Перед тою шрубою у водї є к е р м а , котрою по
рушує машинерія під ч. 4 над шрубою. Тота машинерія іде
через цілий корабель аж до того місця, де на переднім кін
ци (на долішнім рисунку) перед першим комином на пра
во на самій горі (ч. 33) стоїть керманич коло кермового
колеса; як він там покрутить колесом, так навернеть ся кер
ма і надає напрям кораблеви. На самім кінци задної части
корабля видимо вивішений с т я г або ф л я ґ у.
Стяг воєнних кораблів Злучених Держав має вид довгої
стяжки в формі остро стятого трикутника. Перша половина
стягу (від дручка) є барви синої з 13-ти білими зьвіздами;
друга половина має барву червоно-білу. Стяг торговельних
кораблів Злучених Держав має форму прямокутника синої
барви, на якім є розміщені 48 білих зьвізд (число стейтів).
Англійські воєнні кораблі мають стяг білої барви з черво
ним хрестом по середині. Лїва горішна чвертка сього стягу
є барви синої з червоно-білим хрестом і перехрестєм. Тор
говельні кораблі Англії мають стяг барви червоної, а його
горішна (лїва) чвертка є барви синої з червоно-білим пере
хрестєм. Німецькі торговельні кораблі мають чорно-біло-
червоний стяг, а воєнні білий з чорним перехрестєм через
середину і пруським орлом на середині, а в лівій горішній
чвертцї чорно-біло-червону барву і хрест на середині. Ав
стрійські воєнні кораблі мають червоно-біло-червону фляґу
з цісарським гербом на середині. Російська фляга торговель
на є поздовж біло-сино-червона, а воєнна фляґа має на білім
поли сине перехресте, що -йде через середину від всіх чоти-
рох рогів фляги.
Фляґа є звичайно чотирокутна, о третину довша як ши
рока і мусить завсїди бути вивішена. По ній пізнаєть ся, до
чиєї держави корабель належить. Без фляґи не сьміє кора
бель плисти, а коли би вона случайно не була вивішена, то на
жадане другого корабля мусять її вивісити. Під чужою фля
гою не сьміє ніякий корабель плисти, а коли би так зробив,
то його капітан може бути тяжко караний, а навіть можна
й корабель забрати.
Корабель „Цїсар Вільгельм І.” є 215 метрів довгий, а по
середині 22 метрів широкий; висота його від самого споду
аж до вершка коминів виносить 40 метрів, а до самого вер
шка маштів 57 метрів. Цілий корабель з повним набором
важить 520.000 сотнарів, а в нїм може помістити ся 2.488
людий, з котрих сама залога корабля числить 600 людий.
То нїби ціле плаваюче місто. Для стільки людий треба й
відповідно богато поживи, отже на корабли є кілька ку
хонь, а з тих лиш одна варить відразу страви для 450 па
сажирів. До того є 12 кухарів і множество помічників.