Basic HTML Version
— 120 —
ського майна, однак відігнав мене твій нерозум. Мав ти
і вдруге щасте в житю тодї, як стрінув на шляху вовка,
а він нічого злого тобі не вдіяв! Тепер стрічаєш мене
втрете! Проте вертай вдоволений, бо більше трох разів
не може бачити мене- ніякий смертний чоловік. Однак мо
жеш ще тепер просити мене про яку ласку. Зроблю тобі!
— Дякую! Я приобіцяв вовкови, що спитаю ся тебе
— чому він все такий худий?
— Тому, що має замало поживи. Тодї, як з'їсть він
найдурнїйшого чоловіка на сьвітї — буде товстий!
Сказав старець сї слова і щез без сліду, а мандрів
ник завернув в поворотну дорогу домів.
На краю лїса чекав на него вовк.
— Но:і що... відшукав своє щастє? — спитав його.
— Так! — відповів чоловік. — Щастє, се непривіт
ний старець, який робив менї докори, що через свій не
розум прогнав я його від себе. Позволив однак менї по
ставити якусь просьбу — тай я спитав його: чому ти
все такий худий?
— Но, а він що сказав?
— Маєш пожерти найдурнїйшого чоловіка на сьві
тї — то се поможе тобі!
— Но, коли хтось прогайнував своє майно, а потім
від щастя не жадає нічого, тільки хоче довідати ся: чому
вовк худий — той, без сумніву, є найдурнїйшим чолові
ком на сьвітї — так. подумав вовк і пожер чоловіка,
Переклав
Михайло Таранько.'
А Ф О Р И З М И .
Житє — се школа; доля — учитель. Так від дитин
ства до старости чоловік є все учеником.
Ми не представляємо собі: сьвіта без Бога, чоловіка
без душі,- держави без власти, власти без закона, закона
без виповненя, горожан без прав, сильного без обовязків,
слабого без права на суспільну поміч, хлїба без праці,
праці без зарібку, науки без свободи, свободи без гра
ниць, злої волі без вязницї, суду без милосердя.