Page 115 - ukr

Basic HTML Version

— 114 —
Інтелїґенція, як на Кубані' так і на Україні, тільки
тепер стала пробуджувати ся, наче з довгого сну. Окре­
мі одиниці не входять в рахубу; вони й давно були і їх
робота на національнім ґрунті не пропала даром, — але
загального руху не було.
Темний селянин, чи козак, не має національної сьві-
домости і національне питане перед ним не вставало до-
си. Віж жив собі своїм житєм, копав ся в землі, заро­
бляв собі на шматок хліба та на одежу, до громадської
роботи його не пускали, посилав діти до ніколи, де
учили урядовим язиком, за рік чи два по скінченю
школи хлопець дуже добре забував всі шкільні науки,
навіть і сам урядовий язик, і жив так, як жиють його
батьки.
Не можна сказати, щоб національний рух серед інте­
лігенції мав великий вплив на загал; покищо сього нема.
Правда, в ріжних місцевостях на Україні, а навіть на Ку­
бані', істнують українські видавництва, е українські кни­
гарні', книжки українські розкуповують ся дуже охотно,
а „Кобзар” Шевченка е майже в кождій хаті — і тільки...
Немало пройде часу, поки нарід перейметь ся
більшою національною сьвідомостию. Богато більший
вплив на загал на Україні має
с о ц і а л і з м .
Обовязкову війскову службу козак відбуває 5 літ,
а потім відходить на відпочинок, або в запас. По кіль­
кох літах його знова кличуть на службу, на так зване
„повтореніє”, котре тягнеть ся не більше року.
Молодому козакови видають з війскових коштів
гроші (на Кубані 300 рублів, а в инших містах більше,
чи меньше, — се залежить від самого війска) на куп­
но коня і зброї і тим кінчать ся його обовязки супроти
війска. Коли він є вже на службі, то про нього дбає сам
уряд.
Начальник всього війска, ґубернатор козачої обла-
сти, називаєте ся наказним отаманом. Повіти в козачих
місцевосцях називають ся відділами і через те повітовий
начальник іменуєть ся отаманом відділу, а бути ним мо­
же тільки полковник, або війсковий старшина (підпол­
ковник). Війт називаєть ся там станичним отаманом.