— 112 —
туціям ріжні перепони і перешкоди, аби вони не ширили
осьвіти, бо темні народні маси лекше було тримати уря
довії в своїх руйах. На місце земських шкіл правитель-
ство розповсюдшовало скрізь школи церковні, в яких у-
чителями були попи, дяки а то й просто старі салдати.
Був навіть час, коли земствам забороняло ся ставити
свої школи там, де вже була школа церковна. Се ро
било ся задля того, що селяни переставали посилати сво
їх дїтий до шкіл церковних і віддавали до земських, де
наука стояла виспіє, бо учителями були там люди осьві-
чені, а не урядники-попи.
Хвалити Бога, сї тяжкі часи вже минають ся і тепер
в Росії, переважно на Україні, можна часто подибади село,
в якім є пять, сїм, а то і десять шкіл, розуміеть ся зем
ських.
В козачих місцевостях земства нема, бо війскові
власти уважають те для козаків злишним... Козакови
не осьвіта, а дисципліна потрібна! — говорять вони.
Мають рацію так говорити, бо осьвічений чоло
вік буде думати і лекше розбирати, що добре, а що нї;
уряд може тодї лишити ся остатної сили, потрібної йому
на боротьбу з народними руками... Такою силою є коза
ки. Ними уряд воює зі своїм народом.
Та не можна сказати, щоб козаки і по сей день мири
ли ся з темрявою. Видячи, як жиють сусідні селяни, во
ни і в себе будують на свій кошт школи, шпиталі, і те
пер уже не найдете нї одної станиці' (села), де не було
би школи.
Найбільше культурним, найбільше поступовим вій-
ском уважають війско Кубанське, та так воно і є.
Кубанське війско є найбогатше; воно займає най-
красші землі, які тільки можна собі уявити.
Кубанська область лежить на передгірях Кавказу
і є обмежена з полудня Терською областию і чорномор
ською ґубернїєю, з заходу Азовським морем, з півночи
областию війска Донського, а зі сходу ґубернїєю став-
ропільською.
Область кубанська містить в собі коло шести мілїо-
нів людности, вважаєть ся найплодороднїйшою провін
цією, бо має дуже глибокий та міцний чорнозем, і сла
вить ся своєю пшеницею, садами і великими плянтаціями
тютюну та соняшників. Соняшникового олію в кубан-