Basic HTML Version
— 1 8 9 —
нула ся нагло наперед і побила стейти Ню
Йорк, Пеисилвенію, Вісканзін і Міссісі
пі. ІІенсилвенія зійшла з десятого місця
на одинайцяте, а Ню Йорк із шестого на
дванайцяте.
Стейт Кентокі задержав ся на своїм
шіснайцятім місци, а знова Оклагома під
несла ся з 27-ого місця на сімнадцяте.
В двайцяти двох прочих стейтах ріль
нича продукция перевисшила вартість.
100 мілїонів долярів, а в двох (Тенессі
і Арканзас) зблизила ся до сеї границі
(по 98 мілїонів долярів).
Коли ми вичисляємо вартість рільни
чих продуктів, то не вчислявмо до сеї
статистики вартости худоби, молока, я^
ець, масла і сира.
УСТРІЙ СТЕЙТ1В, ПОВІТІВ І МІСТ.
Кождий із 48 стсйтів Злучених Дер
жав має право надавати собі конститу-
цию та мав цілковиту внутрішну авто
номію (самоуправу). Власти у всіх стей-
тах є меньше-більше подібні й істнують
всюди на підставі конституциї загальної.
Сї інституциї можна поділити на головні
або центральні стейтові інституциї і льо-
кальні (місцеві). Місцеві власти обійма
ють приміром: громади, повіти, міста, мі
сточка, села.
Ріжниця полягає в тім, що стейт для
себе сам творить інституциї, а меньші ад-
мінїстрацийні одиниці' творять собі інсти
туциї на підставі привилеїв. наданих їм
стейтами або окремими трибуналами.
Законодатна власть стейту в в руках
л е ґ і с л я т у р и, що складаєть ся з двох
палат: с е н а т у і п а л а т и п о с л і в .
В сенаті' є провідником заступник ґовер-
нора стейту а в палаті послів „спікер”
(бесідник).
Виконуючу власть держить ґовернор,
а коли би він уступив, то його заступник
(„лютенент-ґовсрнор” ). Ґовернор стейту
має у своїм стейтї подібну власть як пре
зидент у всіх Злучених Державах. Ґовер-
нора і його заступника вибирає цілий на
рід. Судейська власть належить до стей-
тових судів.
Звичайно в кождім стейтї урядує: се
кретар стейту, скарбник (касиер), голов
ний дорадник, контрольор і шкільний ор
ганізатор.
МІСЦЕВА АД.МІШСТРАЦИЯ.
Місцеву (льокальну) управу установ
ляє кождий стейт зовсім независимо і то
му ся управа є незвичайно ріжнородна.
Повіти („навити” ).
Між округами місцевої адміністрації-
найзвичайнїйшим є повіт. Кождий стейт
є поділений на повіти, з виїмком Луізія-
ни, де повіти називають ся парохіями.
Однак хоч є така велика ріжниця в орґа
нїзациї і ко.мпетенциї повітових властий,
то всетаки має вона черти. спільні всім
орґанїзациям у Злучених Державах.
Американський повіт є цілком инший
від повітів в європейських краях. Назва
„кавнти” вказує на його історичну звязь.
з англійськими ґрафствами, бо з них взя
ли собі Американці взорець.
В Америці є около 3.000 повітів. Кож
дий стейт має від 60 до 100 повітів; най
більше має стейт Тексас (243), най
меньше Род Айленд (пять) і: Делевер
(три).
Щодо простору і числа населеня, то-
виказують повіти великі ріжницї, але за
галом є вони меньші від анґлїйських,
француських або німецьких. ОкШіо двіі
третини повітів має від 300 до 800 ква
дратових миль. Найчастїйше стрічаєть ся;
повіти величини 400 до 650 квадратових
миль. Більша половина повітів має від.
10.000 до 30.000 населеня, однак в пів
нічних стейтеах над Атлянтийським оке