Basic HTML Version
Др. Іван Крипякевич.
РУСЬ-УКРАЇНА І МОСКОВЩИНА.
(Змаганя України до визволеня з москогської неволї від часів Хмельницького).
Злука України з Московщиною не
починала ся під щасливими ворожбами.
Вже на Переяславській раді в сїчи
1654. р. появила ся сильна опозиция
•проти союза з московською державою,
до якого змагав гетьман Богдан Хмель
ницький, примушений безвихідним по
літичним подоженем України. Коли мо
сковські бояри зажадали, щоби козаки
присягли цареви на вірність, козацька
старшина заявила, що повинні прися
гати в царськім імени московські бояри,
що цар буде шанувати українські права
і не видасть Українців Польщі. Бояри
не хотіли зложити присяги, бо, казали,
що цар самодержець не присягає під
даним... Се викликало обурене між коза
ками. Тільки з трудом здержано вибух
і з податливими переведено комедию
з’еднаня.
Але сьвідомі і політично вироблені
одиниці не хотіли погодити ся з мо
сковським панованем. Визначні козаць
кі полковиики як Богун, Сірко й инші
зовсім відмовили ся присягати цареви.
Потім остигли в приязни до Московщи
ни навіть і найбільше рішучі її при
хильники. Дуже скоро показало ся, що
московське правительство цілком не ду
має обороняти Україну перед чужими,
але бажає використати її для своїх ці
лий, зруйнувати край економічно і по
літично та піддати його під важке яр
мо самодержавя. Дуже скоро ппийшли
й
українські повстаня проти ІИоснов-
іцини.
Першим, що хотїв підняти оруже
«роти московської влади на Україні,
був Б о г д а н Х м е л ь н и ц ь к и й .
Нераз несправедливо осуджувано вели
кого гетьмана, що він був піддав Укра
їну під московську зверхність; сам Шев
ченко кидав на тінь Хмельницького гір
кі обжалуваня... Правда — Богдан по
дав перший руку Москалеви, але як по
бачив свою помилку, то перший поки
нув шкідливу дружбу і всї зусиля обер
нув на се, щоби відірвати Україну від
Московщини. Останні два роки житя
старого гетьмана се час безнастанних
переговорів із сусїдними державами і
воєнних приготовлеиь на Україні, щоби
привести цілковиту зміну політичного
положеня. Хмельницький заключив со
юз з північним ворогом Московщини
ІПвециєю, а також із Семйгородом, що
тодї підносив ся до більшого значіня
та з Туреччиною, а все, щоби не дати
загинути в московській неволї „вольно
му народови”
Передчасна смерть Хмельницького
1657. р. на хвилю перепинила сї зма
ганя. Але новий гетьман І в а н В и-
г о в с ь к и й вів дальше Богданове дїло
і проголосив отверто розрив із Москов
щиною. В маніфестах до чужих держав
і в універсалах до народа пояснено при
чину розділу тим, що Московптина не
додержала зобовязань щодо України.
мСьвідчимо про неповинність нашу” —
голосив маніфест гетьмана Виговського
— „і кличемо Бога в поміч — ми при
мушені для захованя своєї свободи взя
ти ся до законної оборони, щоби скину
ти з себе те ярмо і шукати помочи cvcT-
дів. Не на нас спадає вина сеї війни,