Basic HTML Version
ЕВ ГЕ Н ГВ О ЗД И Н
„Наша пісня - наша дума '
Руська пісня блааовістна, гармонійна, мила
Пестить, любить і голубить, на'че сонні крила.
Хоч не усї люди уміють сьпівати чи грати, але здаєть ся тяжко
найти людину, щоб не любила піснї-музики.
Бо і якже-ж не любити пісні’ ? Як не любити її, коли, она
якоїсь охоти додає до житя, вливає
утіху
в зневірою наповнену
душу чоловіка, наповняє серце радостию і супокоєм, заставляє
людий забувати про горе-недолю і підносить на своїх крилах ку
дись високо, високо в далекі незнані сьвіти. Навіть коли до звуків
піснї-музики плакати мусимо і тодї она лиш очищує, ублагород-
няє, обновляє нашу душу.
Нїяка утїха, нї забава не може рівнатись з музикою!
А як велике її значінє, усякому відомо!
Она робить людий красшими, нїжнїйшими. Неначе огонь
розпалює тверде зелїзо, так музика розмягчує душу, вливає в неї
любов до людий і до всего доброго, величнього.
Навіть старі, заскорузлі, замкнені у собі душі і сї зміняють ся,
розмякають і мов оживають почувши музику.
Музика розвиває у людий згоду, захоплюючи їх одною і тою
самою мельодією, покликаючи до одної і тої самої мети.
Всякому' відомо, як під тони музики легко йти самому, чи
у гуртї, не чуючи ваги нї змученя.
Під музику здаєть ся усяка робота легчою і приятнїйшою.
Музичні ритми приучують людину до рухливости, поспіху та
справности. Люди захоплені музикою роблять ся сьмілі, хоробрі,
відважні.
Але ще важнїйше над музику — пісня.
Пісня, сьпів, ся гармонійна цілість двох найкрасших плодів
людського духа — поезії і музики — належить до чинників, що
мають могутний вплив на серце і душу чоловіка.
В піснї живим словом і голосом висказуєсь усе те, що у кого
лежить на душ і: радість, чи горе, туга чи веселість, біль чи вдо
волене. І пісню усякий зрозуміє, її приступ до нашої душі легкий,
навіть такому, що не богато знаєсь на музиці, що обоятний і ма
ло чутливий на вражіня піснї. З голосом кожде слово сьпівака вли-
ваєть ся в душу слухачів та застіавляють їх радіти чи сумувати!
в купі з ним.
— 148